Історичні відомості села Вербівка
Село Вербівка за народними переказами було засноване на початку 17 ст.в долині річки Сухий Ташлик. Назва пішла від того,що в кручі над річкою біля дороги, яка йшла з Чигирина на Умань, було багато верб.
До революції село належало поміщику з Києва В.Л.Давидову, тут був збудований головний маєток Давидових - розкішний палац , який зруйнували під час революції. В цьому будинку знаменитий композитор П.І.Чайковський написав оперу до «Євгенія Онєгіна» та балет «Лебедине озеро».Від розкішного палацу не зосталося і сліду, лишилася дерев’яна церква Різдва Богородиці - в першу чергу знаменита тим,що тут вінчалися син В.Л.Давидова Лев з сестрою П.І.Чайковського Олександрою.
Згодом у 1919 році поміщицьку землю було розподілено між незаможними селянами. Коли почалася колективізація, то в селі заможні селяни чинили опір, не хотіли вступати до колгоспу. Отоді й обрушився удар з боку влади по селу. У 1930 роках почали вживати до заможніших селян репресивні заходи. Біля 15 селянських господарств так званих куркулів, вислали з села, а це сім’ї в яких було по 6-8 дітей. В цей період люди почали масово забивати скот, продавати, побоюючись, що його заберуть в колгосп. Це призвело до того, що зменшилось поголів’я, от і зостались сім’ї без молока, а про м'ясо тоді й мови не було, навіть хліба не вистачало. Хоча до колективізації , як розповідали старожили, люди жили в достатку.
Літом і восени 1932 року люди впорались з жнивами. Урожай видався непоганий, а тому ніщо не віщувало чогось недоброго. Та вийшла директива «зверху» - здати хліб державі. З колгоспу хліб увесь вивезли на станцію Сердюківка, а в одноосібників силою забрали хліб. Весною 1933 року люди почали голодувати, а потім і масово вмирати. З а свідченнями старожилів в селі Вербівка і на хуторі Калинівка померло більше 69 душ. Люди були приречені на голодну смерть. Для увіковічення голодної весни 1933 року в селі Вербівка на сільському кладовищі встановлено пам’ятний знак,який виготовлено на Смілянському машинобудівному заводі.
Під час ВВв 230 жителів села захищали Батьківщину, 125 з них загинули смертю хоробрих. За мужність і героїзм, виявлені в боях з ворогом, 104 чоловіки нагороджені орденами та медалями. У бою за визволення Вербівки загинули 145 воїнів. На братській могилі їм встановлено пам’ятник.
На даний час в селі функціонують сільська рада, ЗОШ 1-3 ступенів, дитячий садочок,ФАП,бібліотека, БК. Проводять господарську діяльність ТОВ «Олімп», ПП НВЦ «Репродуктивне зерно» , фермерські господарства та приватні підприємці.
Станом на 01.01.2016 року в селі зареєстровано 551 особа.